МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

Департамент освіти і науки ЛОДА

Відділ освіти виконавчого комітету Бібрської міської ради

СВІРЗЬКИЙ ЛІЦЕЙ

ЗВІТ

про результати дослідження

якості освітнього середовища

Свірзького ліцею

Бібрської міської ради

Львівського району Львівської області

15.04.2025 р.

       

Укладачі:

Сивак Ніна Євгенівна - заступник директора з навчально-виховної роботи

Демкович Ганна Йосипівна – педагог - організатор

с.Свірж – 2025

Зміст

    Вступ …………………………………………………………..  3

Розділ 1. Стислий опис методики дослідження  …………  7

Розділ 2. Аналіз результатів дослідження  ……………….  11

1. 1. Безпечне освітнє середовище  ………………………….  11
   2. Освітній простір, сповнений довіри  …………………..  15
   3. Демократичний освітній простір  ……………………… 20
   4. Патріотичний освітній простір  ………………………..  25
   5. Культуротворчий освітній простір  ……………………  29
   6. Відкритий освітній простір  ……………………………  35

Висновки ……………………………………………………..  38

Рекомендації  ………………………………………………... 41

Додатки ……………………………………………………… 43

ВСТУП

Метою освіти є всебічний розвиток людини, як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь інших людей і суспільства в цілому.

Основним завданням української школи є формування ціннісного ставлення і судження, які слугують базою для щасливого життя та успішної взаємодії сьогоднішнього здобувача освіти з суспільством. Цінності разом з нормами та знаннями складають світ культури і є орієнтирами у процесі вибору людиною конкретного рішення, позиції, способу поведінки, мети власного існування особистості. Для цього саме у школі особа має здобути значущі для неї знання, уявлення про себе, навколишнього середовища, суспільства, свою державу, її історію та культуру; розвинути власні судження, підкреслені емоціями про сучасне суспільне життя; навчитися використовувати надбання свого народу, нації та інших спільнот для майбутньої самореалізації у суспільстві, тобто набути життєво-необхідні для себе морально-етичні, соціально-політичні, економічні орієнтири.

Саме в освітньому  закладі  формується характер молодої людини. Завдання ліцею -  створити якнайкращі умови для формування і розвитку сильного характеру та потрібних успішній людині умінь, ставлень та переконань. Для цього необхідно вибудувати у шкільній громаді партнерські стосунки між здобувачами освіти, учителями, батьками та представниками місцевої громадськості, що виявляються на рівнях «учні - учні», «учні - педагоги», «учні - батьки», «батьки - педагоги», «школа - громадськість».

У формуванні освітнього середовища бере участь увесь колектив школи. У ліцеї  з метою виховання сильних рис характеру та чеснот створена атмосфера довіри, доброзичливості, взаємодопомоги, взаємної підтримки у подоланні труднощів повсякденного життя. Ключовим елементом у навчально-виховному процесі є приклад учителя, директора, заступника, соціального педагога, практичного психолога, педагога-організатора, який покликаний зацікавити дитину, змотивувати до ефективної праці, виявити ризики та загрози, допомогти подолати їх, набути певний досвід для успішного майбутнього здобувача освіти.

Відповідно до регіонального стандарту («Стратегія розвитку освіти Львівщини в 2021-2027 роках») виховний простір школи має бути:

• Безпечним: гарантуються комфортне перебування у приміщеннях школи (чисто, тепло, гарно), психологічний комфорт (радість, прийняття іншими, відчуття позитивної перспективи, відсутність булінгу, невтручання в особисте життя тощо), педагогічний захист і підтримка дітей у розв’язанні їхніх життєвих проблем.
• Сповненим довіри: панують моральні норми, статева, релігійна і соціальна рівність (відсутні прояви дискримінації, знущань, зневажливого ставлення до іновірців, іноземців (з позиції більшості), незаможних осіб з інвалідністю тощо), справедливість (зокрема в оцінювання), толерантність (чи вислухають, дозволять дискутувати, не засміють, не зневажать через помилку), існує взаєморозуміння та співпраця вихованців і виховників у розв’язанні суспільно значущих і особистих життєвих проблем.
• Демократичним: гарантоване право участі (педагогів, учнів, батьків) в житті освітньої спільноти: не обмежується свобода висловлювання (чи дають слово, чи не зацитькують, чи не карають за критичні вислови), є можливості висловити власну думку щодо справ, які впливають на особисте та шкільне життя (збори, громадське обговорення документів, сайт, блог, шкільна газета, радіо, телебачення); дієво працюють органи громадського врядування (педрада, учнівське самоврядування, батьківський комітет), діти визнаються повноправними носіями прав і обов’язків, що відповідають їхньому віку, батьки – рівноправними учасниками освітнього процесу, педагоги рахуються з думкою учнів і батьків, представники учнів і батьків беруть активну участь (виступають, пропонують) у педрадах (з правом дорадчого голосу), нарадах при директорові (якщо порядок денний зачіпає їх інтереси), щорічних зборах колективу школи тощо.
• Патріотичним - (орієнтованим на формування ідентичності політичного українця): спілкування у закладі виключно українською мовою (окрім уроків та заходів, де передбачене іншомовне спілкування), поважне ставлення до державних символів України (поведінка під час виконання гімну, процедури з прапором, використання герба), вшанування героїв (історичних, талановитих, успішних, моральних авторитетів) України, рідного краю, школи (місця пам’яті, заходи), турботливе ставлення до культури і природи (акти вандалізму (відсутність/заходи протидії), знущання над тваринами (відсутність/заходи протидії), культуро- і природоохоронна діяльність), забезпечуються можливості пізнати героїчні сторінки історії України, оглянути пам’ятки культури та природи (дослідження, експедиції, екскурсії, подорожі тощо), виявити повагу до Бога і до Людини (можливості відзначити релігійні та державні свята, розважитись), набути досвіду громадянської поведінки (волонтерство).
• Культуротворчим       (розвивальним,  мотивуючим  до   навчання):

використовуються активні та інтерактивні методи навчання (як часто і наскільки вдало практикують роботу в парі, групі, командою; організовують дискусії, дебати, пишуть творчі роботи); працюють бібліотека (як часто користуються послугами, чи задовольняє запити, чи можна попрацювати в Інтернеті), наукові гуртки, спортивні секції, мистецькі студії (чи знають, які є, чи відвідують, якою мірою задовольняє пізнавальні та/або розвиткові інтереси); проводять змагання, турніри, олімпіади, конференції тощо (чи проводяться, чи беруть участь, чи задоволені організацією); забезпечується розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів виховного процесу (чи задовольняє школа пізнавальний і розвивальний інтерес; чи долучені батьки до роботи гуртків, секцій, проведення екскурсій, подорожей, експедицій, організації турнірів, олімпіад тощо; чи зацікавлені учителі в організації експедицій, екскурсій, подорожей, проведенні дебатів, змагань тощо).

• Відкритим (інклюзивним): є умови для навчання дітей з інвалідністю, пересування шкільним приміщеннями дорослих з інвалідністю (пандуси, туалети, коридори, парти; яке ставлення до учнів з інвалідністю (інших учнів, вчителів, батьків); зі школою співпрацюють сім’ї, органи влади та самоврядування, громадськість (як часто батьки, лідери громади, громадські активісти відвідують школу; наскільки активні як учасники виховних справ; які форми роботи з батьками практикують учителі; як педколектив, дирекція реагує на ініціативи батьків, громадських активістів); є школи/ громади – партнери (у яких формах партнерство, як комунікують учні; чи комунікують батьки).

Мета дослідження - оцінювання якості освітнього середовища ЗЗСО на придатність для виховання .

Завдання дослідження якості освітнього середовища у  загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини:

• оцінити освітнє середовище ЗЗСО на відповідність характеристикам, визначеним Стратегією розвитку освіти Львівщини до 2027 року, а саме: безпечне, сповнене довіри, демократичне, патріотичне, культуротворче (розвивальне, спроможне мотивувати пізнавальну діяльність), відкрите (інклюзивне);
• окреслити коло проблем закладів, де проводиться дослідження;
• визначити напрями співпраці ЗЗСО з іншими соціальними інститутами у справі виховання;
• стимулювати зростання професійної компетентності педагогічних працівників як виховників;
• отримати об’єктивну інформацію про можливості освітнього середовища ЗЗСО області забезпечити ефективне виховання учнів;

визначити перспективні і актуальні напрями регіональної освітньої політики  у сфері виховання.

Подані у цьому звіті результати дослідження призначені:

• Департаменту освіти і науки Львівської області;
• Львівському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти;
• Відділу освіти виконавчого комітету Бібрської міської ради;
• шкільним спільнотам, які завдяки проведеному дослідженню визначать актуальні проблеми у взаємостосунках різних груп учасників освітнього процесу.

РОЗДІЛ І

Стислий опис методики дослідження

Дослідження якості освітнього середовища  у Свірзькому ліцеї проводилось 15 квітня 2025 року на виконання наказу департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації «Про   оцінювання якості освітнього середовища закладів загальної середньої освіти Львівської області» від 07.02.2025 р. №02-01/01/42.

В анкетуванні взяли участь педагоги, здобувачі освіти  4, 8 та 10 класів, а також батьки (опікуни) учнів ліцею. Дослідженням було охоплено 18 учителів (14 жінок та 4 чоловіки), 11 учні 4 класів (6 хлопці та 5 дівчат), 7 учні 8 клас (4 хлопці та 3 дівчини) та 17 учнів 10-их класів ( 8 хлопців та 9 дівчат), 21 батько (опікун) учнів (3 чоловік та 18 жінок).

Серед респондентів переважають учні, які добре навчаються: 11 учнів 100% (4 класу), 5 учнів71,43% (8 класу),  16 учнів 84,21% (10 класу).

Щодо педагогів, то із 18 респондентів, які взяли участь у дослідженні є: 4(22,22%) є учителями початкових класів, 5 (27,78%) є учителями природничо-математичного циклу, 4 (22,22%) учителями гуманітарних дисциплін (мови, літератури, історії, мистецтв) та фізичної культури, 5 (27,78%) педагогічних працівників, які безпосередньо відповідають за виховання в масштабі закладу (педагог-організатор, асистент учителя, шкільний психолог, соціальний педагог, заступник директора з навчально- виховної роботи).

Більшість учасників – це учителі зі стажем понад 20 років – 9 (50%), 4 (22,22%) – працівники із педагогічним стажем від 11 до 20 років, 5 (27,78%) – працівники із педагогічним стажем до 10 років.

Щодо категорії, то 10 (55,56%) – це вчителі вищої категорії, 5 (27,78%)

вчителі 2 або 1 категорії і 3 (16,67%) – спеціалісти.

В анкетуванні взяли участь батьки учнів – 21 особа. Це переважно жінки – 18 (86%), чоловіків – 3 (14%). Ця цифра опосередковано свідчить про дисбаланс у залученні батьків, зокрема – татів, у процес комунікації зі школою та їхньої участі у повсякденному житті школярів. Більшість опитаних із батьківської спільноти – віком від 36 до 45 років – 16 (76%), менше від 25 до 35 років – 3 (14%) і незначна кількість – це особи віком 46 і більше років – 2 (10 %).

Виконавці дослідження ставили перед собою наступні ключові (дослідницькі) запитання:

1. У якій мірі освітнє ЗЗСО убезпечує учасників освітнього процесу від заподіяння фізичної, майнової та /або моральної шкоди (безпечний виховний простір)?
2. Наскільки педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють одне одному (виховний простір сповнений довіри)?
3. Чи відповідають взаємовідносини між учасниками освітнього процесу принципам демократії та вимогам чинного освітнього законодавства до управління ЗЗСО (демократичний простір)?
4. У якій мірі учні ЗНЗ залучені до виховних справ (позакласної роботи) та громадської діяльності: волонтерства, членства у формальних і неформальних дитячих об’єднаннях тощо (виховний простір патріотичний та культуротворчий)?
5. Наскільки спільноти ЗЗСО відкриті для партнерства (відкритий виховний простір)?

Критерії оцінювання освітнього середовища:

1. Відповідність організації освітнього середовища ЗЗСО вимогам безпеки (безпечний)
2. Актуальність визначених педагогами завдань освітньої програми та ефективність реалізації цих завдань (патріотичний, культуротворчий)
3. Корисність (потрібність) запланованих і проведених шкільних виховних справ (проєктів) для учнів (патріотичний, культуротворчий)
4. Відповідність управління ЗЗСО та стилю спілкування працівників школи з учнями і батьками демократичним принципам (сповнений довіри, демократичний)
5. Можливості участі учнів, батьків та громадськості, місцевих громадських об’єднань у плануванні і проведенні виховних справ (проєктів) (сповнені довіри, відкритий)

Для дослідження у школі був розроблений графік його проведення.

Учні 4  класу займалися у  комп’ютерному класі з 09.00 до 09.45 год., 8  класу - з 09.55 по 10.40 год., 10  класу - з 11.00 по 11.45 год. Керівником анкетування була призначена згідно наказу керівника ліцею заступник керівника з навчально-виховної роботи Сивак Н.Є.. Виконавцями дослідження були призначені працівники закладу: шкільний психолог,  учитель інформатики, що забезпечували технічні умови апробації та педагог - організатор учнівської молоді.

Анкетування учнів 4-их, 8-их, та 10-их класів відбулося під керівництвом інструктора Микитів К.С.- головного спеціаліста відділу освіти Бібрської міської ради - на визначеному школою уроці, у присутності шкільного психолога. Попередньо шкільний психолог продемонстрував дітям відео розміщені на порталі «Оцінювання якості освітнього середовища ЗЗСО» та провів з ними бесіду про призначення та специфіку анкетування. Завданням психолога було унеможливити або мінімізувати стрес учнів – учасників опитування.

Учитель інформатики роз’яснив учням, для чого проводиться дослідження та як слід виконувати анкету. Було наголошено, що анкетування анонімне і обрані учнями відповіді не будуть доведені до відома учителів та батьків.

Після вступного пояснення, вчитель інформатики всім присутнім повідомив логін і пароль, що дозволив учням увійти в програму та розпочати анкетування, записав  їх на дошці (покликання, логін і пароль, які школа отримала ще перед початком анкетування).

Діти виконували анкету впродовж 45 хвилин. Насамперед вони обирали категорію учасника (4-ий клас, 8-ий клас, 10-ий клас), вводили відповідний логін і пароль, а тоді відзначали на власний розсуд відповіді на запитання. Анкета складалася з двох частин. Виконавши першу, учень/учениця натискав кнопку «відправити дані». Це дозволило йому/їй отримати доступ до другої частини анкети (натиснувши кнопку «частина 2») та дати відповіді на поміщенні запитання. Завершивши анкетування, учень/учениця обов’язково натиснув/натиснула кнопку «завершити анкетування» (тільки за цієї умови результати анкетування цього респондента були збережені в базі даних). Підтвердженням того, що анкета прийнята, був напис на екрані монітора/смартфона: «Дякуємо за щирі правдиві відповіді!».

Анкетування педагогічних працівників відбулося на призначеній педраді та за участі директора школи. Учасниками опитування були дирекція, учителі - предметники, учителі початкових класів, а також інші педагогічні працівники школи; вихователі,  педагог - організатор, практичний психолог.

Перед початком анкетування заступник директора пояснила учителям призначення та процедуру дослідження. Вона наголосила, що анкетування анонімне і обрані педагогами відповіді не будуть доведені до відома дирекції. Також звернула увагу педагогів на те, що доступ до результатів дослідження тільки у директора школи та керівників органів управління освітою територіальної громади і району, а результати дослідження будуть оприлюднені у формі звіту про самооцінювання якості освітнього середовища.  Інші заклади загальної середньої освіти, які беруть участь у цьому дослідженні, не матимуть доступу до результатів анкетування нашого закладу. Оцінку стану освітнього середовища нашого закладу педколектив має провести сам.

Анкетування батьків (опікунів) учнів 4-х, 8-х та 10-х класів відбулося у той самий день, що й анкетування учнів та педагогів. Батьки самі обирали час для виконання анкети. Про проведення опитування та його організацію класні керівники учнів 4-х, 8-х, та 10-х класів повідомили батьків напередодні. Учителі, які інформували батьків (опікунів), повідомили, що анкетування анонімне і обрані респондентами відповіді не будуть доведені до відома вчителів і дирекції. Класні керівники надіслали батькам відповідну інструкцію і роз’яснили респондентам, як слід виконувати анкету. Покликання, логін і пароль для входу в програму батьки (опікуни) учнів отримали в день проведення анкетування у закладі, вранці. Доступ до анкет для них був відкритий до 24.00 години.

РОЗДІЛ ІІ

Аналіз результатів дослідження

             2.1.Безпечне освітнє середовище

Ключове запитання : У якій мірі виховний простір закладу є безпечним і унеможливлює заподіяння фізичної майнової та моральної шкоди учасникам освітнього процесу

Теза: У загальноосвітньому навчальному закладі станом на сьогодні створені майже повністю умови, що роблять безпечним виховний простір та комфортне середовище для життєдіяльності здобувачів освіти.

Безпечним простір визнали: десятикласники – 42,11%, восьмикласники – 85,71%, четвертокласники – 81,82%, батьки – 71,43%, вчителі – 44,44%

Аргументи та факти: Безпечною для власного фізичного, соціального і духовного розвитку рідну школу визнали більшість опитуваних учнів, учителів та батьків.

Щодо першого конкретного запитання анкети “Чи подобається тобі відвідувати школу?” Більшість десятикласників пояснюють свою зацікавленість у спілкуванні з шкільними друзями - 78,95%. Трохи менша частина з цікавістю бере участь у всьому, що відбувається в школі  63,16% і більше респондентів відповіли, що їм цікаво вчитися  (57,89%). Майже так само прозвучали відповіді восьмикласників:  100% подобається проводити час із друзями;  100% - цікаво все, що відбувається у школі і  57,14% - їм цікаво вчитися. Учні 4-их класів висловили радість від відвідування школи 72,73% - подобається вчитися,  27,27% - бажають проводити час з друзями.

На питання “ чи смакує тобі гаряча їжа, спожита у шкільній їдальні?”

52,63% десятикласників відповіли, що завжди смачно готують, 10,51% - висловили думку, що деякі гарячі страви смачні, а деякі ні; 36,84% - не харчуються у школі, причин не вказали. А восьмикласники відповіли: 100% - завжди смакує. Відповіді четвертокласників були такими: 81.82% – завжди смачна.  Респонденти-батьки висловили свою думку про те, що їхнім дітям завжди смакує у їдальні – 38.10%; частіше смакує, аніж ні - 38,10%.

Щодо теплового режиму у школі, в 10 класі схильні до такої оцінки: завжди тепло - 73,68% ; у деяких кабінетах було холодно – 21,05%;  і  5,26%  - холодно. 100 % опитаних восьмикласників відповіли, що завжди тепло. 72,73%  четвертокласників відповіло, що завжди тепло, 27,27% - хіба о в сильні морози. Батьки (опікуни), які взяли участь в анкетуванні висловилися щодо теплового режиму так: 85,81% - тепло; 14,29% - не завжди тепло. Ці ж респонденти при оцінюванні освітлення шкільних приміщень визначилися з думкою: 95,24% - світла достатньо для читання і письма, 4,76% - не завжди достатньо; учні 4 класу 72,73% - дуже добре, 27,27% -  для читання і письма світла вистачає, вчителі 72,22% - повністю, 22,22% - не завжди.

На питання щодо використання учнями шкільних комп’ютерів та ноутбуків батьки відповіли:  76,19% - є можливість завжди скористатися технічними засобами; 23,81% - не завжди .

На рахунок чистоти у класних приміщеннях 100% батьків визнали, що в класах прибрано. Учні 4-их класів, а саме 72,73% вважають, що завжди чисто;  27,27% - переважно чисто, регулярно прибирають.

У шкільних туалетах неприємний запах здебільшого відсутній. На запитання «чи відчуває Ваша дитина неприємний запах у шкільному туалеті – 38.10% батьків відповіли – ні; не завжди – 38,10% і так 23.81% респондентів.

На запитання «Чи медичне обслуговування учнів та педагогів закладу освіти відповідає нормам?» відповіді респондентів-учителів були такими:

77,78%– повністю відповідає ,  16,67% – частково відповідає  і 5,56% - важко відповісти.

На ряд запитань щодо поведінки в умовах надзвичайних ситуацій учителі відповіли таким чином: «Чи обізнані учні з правилами поведінки під час пожежі, повітряної тривоги та ін.?». Так – 100%

«Чи проходили Ви навчання з питань надання першої домедичної допомоги». Так – 100%.

«Чи забезпечують наявні фільтри, антивірусні програми та інші заходи безпечний доступ до мережі Інтернет?». 72,22% респондентів відповіли так, а 5,56 % – не знаю.

«Чи розглядається питання безпечного користування Інтернет на уроках або в позаурочний час?». Так – 94.44% опитаних, а 5,56% – не знаю.

«Чи вивчається думка дітей про умови навчання та якість викладання?».

Так – 94,44%), а 5,56% – не знаю.

«Чи вивчається думка батьків щодо умов навчання, адаптації та інтеграції дітей у закладі?» - 100%.

«Чи знають діти обов’язки та права учнів?» 100% відповіли так.

«Чи були залучені до розроблення програми розвитку закладу освіти представники або лідери учнівської та батьківської спільноти?». Так –88,89%  і 11,11% – не знаю.

Щодо проблеми шкідливих звичок у межах шкільної території респонденти десятикласники на питання «Як часто траплялися цього року або під час Ваших минулорічних подорожей, учнівських вечорів або інших шкільних заходів такі випадки?»: куріння цигарок – 68,42% – ніколи не курили і не бачили випадків тютюнопаління на території школи; 31,58% – інколи. Восьмикласники дали відповіді:  100%  – що ніколи самі не курили і не бачили випадків тютюнопаління на території школи.

Респонденти-батьки щодо цієї проблеми висловили таку думку: куріння поблизу школи трапляється рідко – 14,29%, а 85,71 % – тютюно- паління поблизу школи немає. Учителі долучилися до розгляду цього питання і дали відповідь:  94,44%– куріння поблизу школи немає, 5,56% – що тютюнопаління біля школи трапляється рідко.

Щодо вживання наркотиків 100% респондентів ( батьків, вчителів, учнів 10 і 8 класів) відповіли  - ніколи .

Щодо вживання горілки та інших алкогольних напоїв відповіді деся-тикласників були такими: 100% – ніколи не бачили вживання алкогольних напоїв поблизу школи. Восьмикласники на такі ж запитання відповіли: 100% – ніколи. Батьки ніколи не бачили вживання алкоголю на території школи, де навчаються їх діти – 100%,  і  100% учителів ніколи не бачили розпивання алкогольних напоїв на території школи.

Досліджуючи питання конфліктних ситуацій між однолітками, учнями і учителями, дійшли висновку, що розбірок між учнями або бійок ніколи не було. Так - вважає 77,95% десятикласників. А восьмикласники вважають, що бійок між учнями ніколи немає – 100% учнів.

Батьки-респонденти визначилися – цькування (булінг) учнів немає – 80,95% особи, 19,05% – трапляється рідко.

Відповідаючи на такі ж питання учителі вважають, що знущань (боулінгу)  над учнями у школі немає – 88,89% , іноді трапляється – 11,11%.

Дослідження у навчальному закладі з питань безпеки освітнього простору, а саме: повітряно-тепловий режим, шкільне харчування, чистота класних приміщень, наявність шкідливих звичок у межах шкільної території, булінг показало, що у школі станом на сьогодні створено достатньо комфортні умови для навчання та виховання. Учні з радістю відвідують школу, хоча мотивація різна. Одні ідуть за знаннями, це в основному успішні. Вони усвідомлюють свою роль здобувачів освіти. Переважна більшість ідуть до навчального закладу за враженнями, цікавим спілкуванням у колі однокласників, з цікавості до позаурочних занять за власними уподобаннями (технологія, спорт, мистецтво). І це не погано. Все ж знання у міру можливого вони одержують, а ще здобувають досвід комунікабельності, розвивають свої здібності та формують характер.

У закладі розгорнуто активну роботу з профілактики шкідливих звичок та правопорушень, а особливо з проблемою булінгу. Проводяться тижні правових знань, тижні здорового способу життя. У школі діє профілактична рада, організовуються зустрічі з представниками у справах з неповнолітніми, тому значних правопорушень, насильства та проявів булінгу у шкільному середовищі не спостерігається. Учні при опитуванні вказали, що булінгу немає, лише є розбірки конфліктів. Хоча батьки заявили про присутність булінгу – 19,05%, можливо, не зовсім розуміючи значення поняття "булінг".

2.2.Освітній простір сповнений довіри

Ключове запитання: Наскільки в школі захищена людська гідність та який рейтинг рівня довіри?

Теза: станом на час дослідження освітнього середовища, в якому панують повага до прав дітей, їх людської гідності, справедливість та висока педагогічна культура, майже повністю захищена.

Сповненим довіри простір визнали: восьмикласники – 71,43%, четвертокласники – 54,55%, батьки – 28,57%, вчителі – 61,11%

Аргументи та факти:

Захищений освітній простір школи визнали переважна більшість опитуваних учнів, батьків та педагогів, а рейтинг довіри між учасниками навчально – виховного процесу в закладі достатньо високий.

Досліджуючи проблему захищеності гідності та прав учнів, а також рейтингу довіри у навчальному закладі було одержано таку інформацію.

На питання «Кому з педагогів Ви довіряєте на скільки, що можете попросити поради, звернутися за підтримкою?» десятикласники відповіли:47,37 % – класному керівникові, 36,84% – керівникам школи,  10,53% – багатьом учителям.

Восьмикласники підтримали вибір старшокласників і зазначили : 28,57% – довіряють класному керівникові, 42,86% – керівникам школи, 57,14% – багатьом вчителям. Усі 100% четвертокласників довіряють майже усім учителям та звертаються до них за допомогою.

«Чи склалися між учителями і батьками (опікунами) учнів довірливі відкриті взаємини?» 71,43% респондентів – батьків відповіли, що так – педагоги та дирекція разом з батьками вирішують проблеми, довіряють одне одному, 28,57% – радше так (проте буває таке, що педагоги чи дирекція воліють вирішувати всі питання самі.

У стінах школи створено довірливі відносини між дирекцією та вчителями, про це свідчать відповіді педагогічних працівників – 94, 44%  стверджують, що педагогами та дирекція разом  вирішують проблеми і довіряють одне одному і 5,56% – радше так.

На запитання «Якими є повсякденні взаємини між учасниками освітнього процесу у закладі, де навчається ваша дитина?» батьки відповіли так; 85,71% вважає, що взаємини між однокласниками є товариські та довірливі, 14,29% вважають, що взаємини між однокласниками є партнерські та між ними існує співпраця,  61,90%  респондентів батьків переконані, що між учнями та педагогами існують товариські та довірливі взаємовідносини, 38,10%  відповіли, що взаємини між учнями та педагогами партнерські і між ними існує співпраця, 52,38%  батьків стверджують що між педагогами і батьками взаємини є довірливі і товариські, 47,62%  – партнерські, між ними існує співпраця, 42,86%  батьків відповіли, що взаємини між дирекцією і батьками товариські та довірливі, 57,14% – партнерські і існує співпраця.

Щодо питання «Чи використовували ви можливість поспілкуватися зі шкільним психологом?»  47,37%  десятикласників відповіли - ні, проте знають, що готові звернутися за потреби, 36,84% – спілкувалися результатом задоволені, але 15,79%  – не готові довіряти шкільному психологу.

Учителі також вважають, що учасники навчально – виховного процесу школи довіряють шкільному психологу. 100% учителів відповіли , що психолог відстежує психологічний стан дітей протягом усього періоду їхнього навчання, 5,56% – користуються послугами психолога для складання психологічної характеристики дітей, 100% – запрошують для проведення тренінгів та лекцій із учасниками навчально – виховного процесу, 22,22% – кажуть, що вона займається профілактикою злочинності і шкідливих звичок серед підлітків.

На питання анкети «Якщо вам складно було зрозуміти якусь тему на уроці, чи учителі допомагали вам у ній розібратися?» десятикласники вважають так: 73,68% - так, учителі завжди заохочують запитувати додаткових пояснень, 26,32% – інколи, це залежить від учителі і теми. Підтримавши їх у відповіді на це ж запитання 100% восьмикласників також вважають , що учителі завжди заохочують їх звертатися за додатковою допомогою у поясненні незрозумілих тем. На подібне за змістом питання учителі – респонденти відповіли: 88,89% завжди відповідають на запитання та дають пораду учням, 11,11% – якщо можуть, мають час, то допомагають.

Промоніторивши питання щодо згуртованості шкільної родини заради спільної мети: 66,67%  батьків – учасників анкетування вважають, що так, згуртовані, 33,33% - швидше так, ніж ні.

Четвертокласники на питання «як реагували вчителі на їх помилки?», відповіли, що здебільшого спокійно, самі допомагали виправити помилку або пропонували це зробити це комусь з класу – 81,82 %, а 18,18% вважають, як коли/іноді спокійно, іноді сердились, 100% вважають, що у четвертому класі їх справедливо оцінювали.

На питання, запропоноване восьмикласникам «чи вчителі переходили в розмові з тобою чи іншими учнями на крик, погрожували чи ображали?»  100%- відповіли, що буває , вчителі сердяться на нас , але не погрожують і не ображають.

На запитання батькам «Чи знають вони випадки максимум річної давності, коли б педагогічні працівники виявляли неповагу до учнів, принижували їхню гідність?», 100%  відповіли, що таких випадків не знають.

Згідно відповідей батьків  90,48% у школі прозора система оцінювання. Вчителі завжди пояснюють чому поставили ту чи іншу оцінку. 9,52% - вважають, що система оцінювання прозора не завжди, вчителі не завжди пояснюють чому поставили ту чи іншу оцінку.

Батьки респонденти визначилися з власним поглядом на питання щодо питання «Чи може ваша дитина розраховувати на розуміння, підтримку педагогів, якщо звернеться із особистими запитаннями або проханням про допомогу?», 71,43%  вважає, що дитина може отримувати допомогу від будь-кого, 19,05% - від більшості учителів, 9,52% – від декого.

Вчителі, відповідаючи на запитання « Чи бувало, що впродовж року вони виявляли неповагу до учнів та принижували їх гідність?» - 100% – сказали , що ні ніколи не траплялося.

Результати анкетування показали, що більшість учнів  73,68%  часто звертаються і з особистими запитаннями та проханням про допомогу,  26,32% - інколи звертаються.

Дослідження виявило, що у закладі є довірливі, міжособистісні взаємини між педагогами. Відповіді були такі: 83,33 % – характер міжособистісних відносин між працівниками школи – товариські, довірливі ; 6,67% – відносини партнерські, найчастіше взаємоспівпрацюють ; 33,33 % – товариська і довірлива педагогіка партнерства між дирекцією та учителями;  характер міжособистісних відносин між педагогами і дирекцією - партнерські, найчастіше співпрацюють – 66,67%; характер         міжособистісних відносин    між   учнями       і         вчителями  є товариськими та довірливими  про це свідчить  66,67% відповідей учителів, партнерські, найчастіше співпрацюють -33,33%;  характер міжособистісних відносин між учнями і вчителями учнів, яких я навчаю - товариські, довірливі  - 50%,  - партнерські, найчастіше співпрацюють – 44,44%, нерівні, трапляються конфлікти – 5,56% .

Характер міжособистісних відносин між педагогами і батьками (опікунами) учнів, яких я навчаю - товариські, довірливі вважають 44.44% респондентів, партнерські, найчастіше співпрацюють - партнерські, найчастіше співпрацюють 50%.

Характер взаємовідносин між дирекцією та батьками (опікунами) товариськими та довірливими вважають  38,89%  опитаних.

Дирекція школи усяко підтримує ініціативи педагогів, що стосується освітнього процесу, так вважають  61,11%  педагогів, проте 38,89% учителів вважають , що дирекція підтримає, якщо цю пропозицію схвалюють інші педагоги.

На питання щодо допомоги адміністрації школи у вирішенні конфліктів між учнем (класом) та педагогами – 55,56% дали відповідь, що відслідковує навчальний процес і допомагає; 44.445 - вжила заходів, коли таке ось траплялося .

На основі дослідження можна зробити висновки, що в навчальному закладі створено виховний простір, у якому майже достатньо захищена людська гідність, рівність, справедливість, повага до прав дітей та інших учасників освітнього середовища. Педагоги, батьки, учні злагоджено співпрацюють та довіряють один одному.

Згідно з опитуванням, директор закладу, заступники, педагоги, класні керівники виявляють приязнь і повагу до дітей. Вони ввічливі, стримані, допомагають виконувати завдання, дають поради, враховуючи право учня на помилку. Здобувачі знань у такій атмосфері почуваються комфортно, сповнені довіри, впевнені в собі, комунікабельні, відкриті до спілкування, готові розкривати свій інтелектуальний та творчий потенціал.

2.3.Демократичний освітній простір

Ключове питання: На скільки у шкільному закладі захищений демократичний освітній простір, гарантоване право учасників навчально-виховного процесу в житті освітньої спільноти?

Теза: у загальноосвітньому навчальному закладі станом на сьогодні склалися умови майже повноцінних гарантій захисту демократичних відносин. Учні, учителі та батьки є рівноправними учасниками освітнього процесу. Їх взаємовідносини відповідають вимогам чинного законодавства до управління ЗЗСО.  Демократичним простір визнали: десятикласники – 26,32%, восьмикласники – 14,29%, четвертокласники – 18,18%, батьки – 28,57%, вчителі – 88,89%.

Аргументи і факти:

Повноправними носіями прав і обов’язків учнів, учителів та батьків в освітньому середовищі вважають себе майже усі учасники освітнього процесу. Свобода особистого висловлювання зазвичай не обмежується.

У навчальному закладі гарантується право участі (педагогів, учнів, батьків) в житті освітньої спільноти, не обмежується свобода висловлювання та усяко підтримується діяльність учнівського самоврядування.

На питання “У виборах до яких органів учнівського самоврядування Ви брали участь?”. – 31,58 % респондентів десятикласників брали участь у виборах старости класу, із них 31,58% успішних учнів, а восьмикласників було 57,14 %; на посаду президента учнівської спільноти свою кандидатуру пропонували  10,52% десятикласників, а делегатів до органів учнівського самоврядування 100 % восьмикласників.

Щодо проблеми вирішального впливу на вибір учня віддати свій голос за кандидата до органу учнівського самоврядування десятикласники відповіли, що важливою є думка товаришів/товаришок  68,42% і їх підтримали 71,43% восьмикласників; дослухаються поради вчителя або інших дорослих 36,84% десятикласники і 71,43% восьмикласників; проте 21,05% десятикласники та 57,14% восьмикласників звертають увагу на особисті якості кандидата/кандидатки (ініціативність, відповідальність, наполегливість та інше).

Відповіді на запитання «Як Ви оцінюєте чергові вибори до органів учнівського самоврядування, які відбулись цього року?» були такими:

68,42% десятикласників вважають, що вибори проходили з повним дотриманням процедури, повністю згідні з ними 100% восьмикласників. Проте 21,05%  десятикласників, що виборів до органів учнівського самоврядування не було.

На запитання “Як би Ви особисто оцінили ставлення педагогів школи, насамперед дирекції, до учнівського самоврядування”  63,16% респондентів 10-х класів і 100% класів відповіли, що керівництво та вчителі завжди зважають на рішення органів учнівського самоврядування, на думку учнів;  15,79% учасників анкетування 10-х класів вважають ,що керівництво та вчителі переважно зважають на рішення органів учнівського самоврядування, проте 15,79% десятикласники думають, що їм важко відповісти на це питання.

Більшість опитаних респондентів на питання “Чи органи учнівського самоврядування школи звітували про роботу за минулий навчальний рік?” дали позитивну відповідь. Це –42,11% десятикласників, 85,71% восьмикласників, 94,44% - вчителів, але декілька учасників анкетування.

Про користь від минулорічної діяльності органу учнівського самоврядування школи, його чинного складу учасники анкетування дали наступні відповіді:

52,63% учнів 10-х класів і 85,71% 8-х класів, 83,33% вчителів вказали, що орган учнівського самоврядування ухвалив розроблені самими учнями важливі рішення/документи;  31,58% десятикласників сказали, що дієво представляв інтереси учнівства на педагогічній раді, їх підтримали  100%) восьмикласників; регулярно відстоює права учнів та інформує про способи та інструменти захисту своїх прав і свобод и  5,26% – учні десятих класів. З ними погоджуються 33,33% - вчителі; проте є респонденти, які вважають, що учнівське самоврядування не потрібне: 21,05% - учні 10-х класів.

В учасників е-опитування 4-х класів були дещо інші питання щодо роботи учнівського самоврядування у навчальному закладі.

На запитання “Чи знаєш Ти правила, за якими у школі органі-зовано учнівське самоврядування?” 36,36% четвертокласники відповіли позитивно; 54,55% не впевнені, що знають; проте 9,09% – не знають.

Опрацювавши запитання “Для чого діє та як діє учнівське самоврядування школи?”  81,82% респонденти відповіли, що воно створене для того, щоб представляти інтереси учнів; 18,18% - щоб організовувати позаурочні заходи; 81,82% четвертокласників вважають, що вищим органом самоврядування є збори учнів усіх класів; 18,18% - вважають, що найважливіші для учнів рішення приймають класні керівники, заступники або директор школи.

На запитання “Кого обирають керівниками учнівського самоврядування?” 81,82%  учнів четвертих класів відповіли, що це учні школи віком від 12 років,  9,09% – з-поміж учнів, які мають високі оцінки та інші шкільні здобутки.

Батьківська спільнота, опрацьовуючи питання “До яких органів громадського самоврядування закладу Ви особисто чи Ваші рідні обирали представників?” відповіли таким чином:

71,43% батьків – до батьківського комітету;

23,81% – до батьківського самоврядування закладів освіти;

23,81% - до жодного з вищеназваних (ніхто з моєї рідні не ходив на вибори).

У розробленні офіційних документів закладу батьки-респонденти та учителі відповіли, що брали активну участь, а саме: стратегії/програми розвитку закладу допомагали розробляти 42,86% батьків; річний план роботи закладу 52,38% батьків; виховні програми/виховні проєкти 23,81 % батьків, освітня програма – 77,78 респондентів вчителів, правила поведінки учнів/батьків у закладі освіти, правил внутрішнього розпорядку 33,33% батьків,  але у розробленні жодного з названих документів ні я ні мої рідні участі не брали відповіли 28,57% батьків.

Учительська спільнота закладу бере активну участь у розробленні: процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу – 77,78%; освітньої програми – 77,78%; річний план роботи закладу 94,44% - учите-лів; виховної програми –100%; правил внутрішнього розпорядку – 50%.

На думку учителів закладу учнівство має можливість спільно висловлювати свою думку про заклад, взаємини з педагогами. Проте свідчать такі дані: так –  94,44%; радше так – 5,56.

Освітянська спільнота охоче підтримує учнівство у моментах проведення окремих заходів під власну відповідальність: так -  44,44%, радше так – 55,56%.

На запитання “Чи прозора система оцінювання у школі?” майже усі респонденти – учителі відповіли, що так – 94,44%, лише 5,56% – важко відповісти.

Більшість опитаних учителів, а це 100% ніколи і ні від кого не відчували тиску.

Відповіді учителів закладу на ряд запитань, що стосується дій, які підпадали б під визначення (булінгу, мобінгу, правопорушень свободи совісті, лицемірство, наклеп, хабарництво) є наступними:

мобінг (психологічний тиск дирекції на працівника) - 100% – ніколи;

дискримінація за расовою або етнічною ознаками – 100% – ніколи; сексизм (дискримінація за статевою ознакою) – 100%– ніколи; порушення права на свободу совісті та віросповідання – 100% – ніколи; несправедлива оцінка дирекцією окремих педагогів – 83,33% – ніколи, лише 16,67% сказали інколи;  булінг (цькування педагогів батьками) / учнями – 83,33% – ніколи і  16,67% – інколи; наклеп (поширення    завідомо неправдивої  інформації,що ганьбить педагога, дитину, її батьків) – 88,89% – ніколи, а 11,11% – інколи; академічний плагіат: ніколи – 94,44%, 5,56% – інколи; лицемірство (невідповідність слів, учинків педагогів або батьків учнів їхнім справжнім намірам чи почуттям) – 83,33% – ніколи і 16,67% вважають інколи; майже усі педагоги закладу, а це 94,44%  вважають, що хабарництво (пропозиція родичами учнів, іншими особами хабаря директору, заступникові директора школи, педагогові) не має місця у школі, лише 5,56% вважає, що таке буває інколи.

Опрацювавши відповіді на запитання щодо захисту прав і свобод учнів, зокрема тих, що визначені у Конституції (статуті) шкільної учнівської спільноти, ми зрозуміли, що більшість учасників е-опитування схильні до думки, що загалом захищені - це 73,68% - учні 10 класу та 100% - восьмикласників, проте, є й думка, що інколи доводиться відстоювати свої права – 21,05% вважають десятикласники, 5,56% десятикласників – не знають про які права йде мова.

Рівень демократичності у ОЗЗСО достатньо високий. Насамперед, слід відзначити присутність демократичного механізму управління. Компетентність директора школи, заступників та учителів в управлінській сфері на належному рівні. Педагоги переважно враховують думку учнів. Здобувачі освіти при анкетуванні у малому відсотку визнали, що учителі іноді сердяться на них, але не ображають (100% - 8- клас). При плануванні виховних заходів класні керівники і педагог організатор учнівської молоді враховують зацікавленість, інтерес учнів, зважаючи на вікову категорію, уподобання тощо. Анкетування показало, що у класах майже сформовані учнівські колективи. Достатньо сформоване учнівське самоврядування та батьківське самоврядування. Учнівській парламент до дня вчителя провів день учнівського самоврядування, своєю дуже ефективною організацією та цікавою програмою приємно здивував освітян. Учнівське самоврядування розробляє проєкти і дбає про чистоту і порядок у школі, організовує дозвілля, співпрацює із громадськістю, здійснюють благодійні акції та ін. В учнівському середовищі вільно обирають лідерів, без примусу, на засадах приязні та доброзичливості розподіляють обов’язки.  На жаль, є у школі поодинокі учні, які не беруть участі в учнівському самоврядуванні, їм не цікава діяльність самоврядування. Активно діє учнівське самоврядування в сфері волонтерства.  Упродовж навчання 24-25 р. учнями і педагогами школи було зібрано понад 50000 грн. на допомогу ЗСУ. А це благодійні концерти, ярмарки, вертепна діяльність, вистави тощо.

Згідно з даними анкетування  63%  учнів заявили про особистий вибір тематики виховних заходів, з власної волі та ініціативи беруть участь в освітніх справах закладу, вчаться з повагою ставитись один до одного, наслідуючи виховників, які з повагою ставляться до учнів, поціновуючи їхню гідність старшокласники беруть активну участь у розробці шкільної виховної програми.

У Свірзькому ліцеї майже повністю сформований демократичний  освітній простір. У школі гарантоване право участі батьків у житті освітньої спільноти: не обмежується свобода висловлювання власної думки, пропозицій щодо справ, які впливають на особисте шкільне життя їх дітей. Дієво працює батьківський комітет, батьки беруть активну участь у педрадах, нарадах при директорові, про що свідчать такі відповіді батьків на запитання у моніторинговому дослідженні якості освітнього середовища у закладі.

На жаль, за даними дослідження у закладі інколи ігноруються демократичні принципи функціонування учнівського самоврядування: виборності при формуванні його органів, публічності та свободи вибору. Мають місце і непорозуміння у спілкуванні між окремими учнями та педагогами, батьками та працівниками школи, та в цілому освітнє середовище ЗЗСО сповнене довіри.

2.4. Патріотичний виховний простір

Ключове питання: Наскільки забезпеченні можливості учнів формували ідентичність політичного українця, патріота й набутий досвід громадянської поведінки?

Теза: в освітньому закладі станом на сьогодні створено майже повністю умови для формування патріотичного світогляду українця та набуття досвіду громадянської поведінки. Патріотичним простір визнали: десятикласники – 15,79%, восьмикласники – 100%, четвертокласники – 72,73%, батьки – 66,67%, вчителі – 77,78%

Аргументи і факти

За результатами анкетування відповіді, що дозволяють визнати освітній простір загальноосвітнього навчального закладу патріотичним, дали більшість опитаних.

У навчальному закладі створені достатньо добрі умови для формування характеру учнів як патріотів-українців та для набуття досвіду їх громадської поведінки.

На запитання “Як гадаєте, чи спроможна ваша школа пробудити в учнів інтерес до історії рідного краю, України, будівничих української держави і культури?” десятикласники відповіли, що так, суджу про те з власного досвіду – 52,63%;  не впевнені – 47,37%.

Опрацювавши питання, “Якою мовою у закладі освіти спілкуються учителі з учнями (окрім предметів, для вивчення яких необхідна іноземна мова)?” ми побачили, що респонденти 10-х класів, а це 100%  кажуть, що у навчальному закладі спілкуються виключно державною мовою; їх підтримало 100% -  восьмикласники та 100%    - четвертокласників і такої ж думки - 100% - батьків  та 100% учителів.

Стосовно дослідження питань здобувачами освіти, щодо організації виховних заходів, проєктів ми побачили, що майже усі десятикласники схильні до відповіді, що так, подобається - це 78,95% осіб, 100% восьмикласників. Їх підтримала левова частка батьків, які вважають, що їх діти брали участь у заходах - це  85,71%; але є й такі, яких не цікавлять виховні заходи – 10,53%.

На запитання “Чи була в школі можливість поспілкуватися з активістами громадських організацій, волонтерами, учасниками бойових дій у російсько-українській війні та відвідувати музеї?” респонденти дали такі відповіді: так, навіть частіше, ніж до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну – 57,89% - учні 10 класу та 71,43% учнів 8 класу, 88,89 – вчителі.  З  ними згідні батьки у кількості 79,69%. Зрідка – 31,58% десятикласники, 28,57% - восьмикласники, проте, є й такі, у яких не було бажання поспілкуватися -  5,26% - 10 клас.

Учительська спільнота вважає, що здобувачі освіти із захопленням брали активну участь та самостійно організовували вище названі заходи -  88,89%.

Опрацювавши відповіді запитань стосовно випадків неповаги до державних символів України з боку учнів або працівників школи ми побачили, що учасники освітнього процесу практично завжди шанобливо ставляться до символіки. Про це свідчать такі дані: завжди - відповіли  100% десятикласників, 100% – восьмикласників, 90,48%- батьків,100% учителів.

Щодо проявів вандалізму - свідомого нищення учнями школи насаджень, пам’яток чи громадського, зокрема шкільного майна більшість респондентів дотримуються такої думки, що переважно такого не трапляється. Це випливає із результатів дослідження – 21,05% учні 10 класу, із ними згідні 85,71% восьмикласників; не знаю, я цього не бачив/не бачила, про таке не чув/не чула - 57,89% десятикласників, 14,29% - восьмикласників.

Здобувачі освіти нашого закладу дбають про благоустрій території школи та навколишнього громадського простору. Дирекція та класні керівники завжди підтримують своїх вихованців у цьому. Підтвердженням цього є результати опитування стосовно цієї теми «Як упродовж минулого навчального року реагували  керівники Вашої школи (директор, заступники директора, класний керівник) на пропозиції учнів долучитись до благоустрою її території чи навколишнього громадського простору, організувати цікаві для школярів патріотичні заходи?»  81% - десятикласників відповіли, що так,  підтримують, 100% -восьмикласники.

Дещо інший цикл запитань, стосовно символів України, відносно респондентів 8 та 10 класу  був запропонований учням 4 класу. Відповіді були такими: виконують Гімн напам’ять: так - 81,82%; не впевнені - 18,18%; описують Прапор України: так - 100%; знають і можуть розповісти про походження малого Герба України: так – 81,82%; не впевнені – 9,09%, ні – 9,09%; пояснюють цінність історичних постатей: так – 09,91%; 9,09% - не впевнені; розуміють значення потрібних слів, жестів, постави при вшану-ванні державної символіки: так – 81,82% і  9,09% - не впевнені, 9,09% - ні.

У закладі проводиться активна системна робота з формування високої патріотичної свідомості, любові до Батьківщини, до всього рідного: мови, історії, видатних українців, поваги до захисників України, меценатів, державотворців.

Особливо сприяння розвитку, почуття патріотизму, приналежності до свободолюбивої української нації активізувалося під час війни в Україні з боку російського агресора. У школі панує дух єдності, волонтерства, розуміння особливої ситуації в країні, прагнення вкласти особисту лепту в наближення Перемоги. Усі учасники освітнього процесу (учні, педагоги, батьки) усвідомлюють свою приналежність до спільноти громадян патріотів України.

Ефективним інструментом формування активної позиції громадянина – українця є учнівське самоврядування. Як свідчать окремі опитування, учні відчули особисту відповідальність за значущі справи, за результат своєї роботи: діти плетуть захисні сітки, готують мистецько-патріотичні подарунки солдатам, складають святкові, Великодні та Різдвяні харчові “кошики”, організовують благодійні акції ( ярмарки смаколиків та патріотичних сувенірів, активно включилися у благодійну акцію «Діти Свіржа за мир» - зібравши понад 25000 гривень на допомогу ЗСУ). У більшості випадків вони є самі ініціаторами таких заходів. Їх активно підтримують батьки, педагоги.

Беручи участь у загальношкільних заходах, учні набувають лідерські якості, розвивають такі риси громадянина, як: відповідальність, ініціативність, самостійність, вміння робити вибір, відстоювати свою точку зору. Є й на жаль, поодинокі вияви пасивності або участі у шкільних справах не із соціально значимої мотивації, а для задоволення власних інтересів: щоб “зустрітися з друзями”, “отримати хороші оцінки”, “розважатися” тощо.

У школі станом на сьогодні за наведеними вище прикладами достатньо розвинутий рух волонтерства. Більшість опитаних старшокласників вказали на свою участь у волонтерській роботі та зацікавленість у зустрічах  з волонтерами (57,89% - учні 10-их класів та 73,35% учнів 8-их класів). Їх підтримали і учні 4 класів та педагоги і батьки.

Слід відзначити актуальність визначених педагогами завдань освітньої програми патріотичного спрямування та ефективність реалізації цих завдань.

2.5.Культуротворчий освітній  простір

Ключове питання: Наскільки у шкільному освітньому середовищі використовуються форми і методи, що є розвивальними і мотивуючими до навчання?

Теза: в навчальному закладі станом на сьогодні є достатньо сприятливі умови для розвивального і мотивуючого навчання, використовуються активні та інтерактивні методи, працює бібліотека; забезпечується розвиток інтелектуального потенціалу всіх суб’єктів.

Аргументи і факти

На шляху до освітнього середовища, що мотивує і розвиває учнів,  є досягнення у використанні найрізноманітніших активних та інтерактивних методів, роботі гуртків,  використання  ІКТ, Інтернету, систематично проводяться екскурсії, подорожі тощо.

Навчальний процес, як і виховний у школі проходить цікаво та з використанням різноманітних методів. Дуже часто на уроках учні виконують завдання групами або/і парами. Опрацювавши відповіді респондентів на дану тематику ми побачили, що найчастіше цей метод навчання використовують на уроках:

української мови – 36,84% 10 клас та 57,14% - 8 клас;

літератури (української/зарубіжної) – 36,84% - 10 кл. та  42,86%- 8  клас;

математики – 15,79% - 10 кл. та 28,57% - 8  клас;

іноземної мови – 68,42% - 10 кл. та 28,57% - 8 клас;

технології – 36,84% - 10 кл. та 42,86% - 8 клас;

фізики – 5,26% - 10 кл. та 28,57% - 8 клас;

історії – 63,16% - 10 клас та 42,86% - 8  клас;

хімія -10,53% 10клас, 57,14% - 8клас;

географія – 47,37% - 10 клас, 28,57% -  8клас;

біологія  - 5 ,26%  -  10 клас, 42,86% - 8 клас.

На інших уроках користуються груповим методом рідше; проте є й респонденти, які вважають, що ні у групах, ні у парах на уроках не працюють – 10,53%   десятикласників і 42, 86%  восьмикласників.

Відповідаючи на подібне запитання “Як часто ви пропонуєте учням названі види завдань?” учителі-респонденти дали відповіді, що регулярно використовують вище названі види завдань для:

83,33% – на узагальнення регулярно, 16,63% – інколи,

61,11% – на аналіз і порівняння часто, 33,33% – інколи,

50% - на оцінювання регулярно, 50% – інколи,

44,44% - для пари/тріади часто, 55,56% – інколи,

22,22% - для групи учнів 4-6 осіб часто, 72,22% – інколи,

27,58% - на творче (есе, роздум, твір) часто, 55,56 %  – інколи,

27,78%  – проєкт регулярно,  інколи- 66,67%,

27,78%  - на прогнозування, інколи – 66,67%.

На запитання “Чи цього семестру вчителі організовували на уроках навчальні дискусії з проблемних питань?” відповіли таким чином:

усі учителі організовували і часто – 36,84% - учні 10 класу і 71,43% - учні 8-их класу; інколи – 36, 84% - учні 10 класу і 28,57% - учні 8 класу.

На запитання «Чи брав (брала) Ти участь упродовж минулого навчального року в експедиціях, екскурсіях, подорожах, організованих з ініціативи або за підтримки вчителів чи батьків?» відповіли таким чином: я брав/брала участь в усіх таких заходах, якщо мав/мала таку можливість – 100% восьмикласники, 36,84% - десятикласники.

На запитання “Наскільки часто впродовж минулого навчального року ваші  рідні  були  активними  учасниками  екскурсій,  подорожей,  турнірів, олімпіад тощо?”  Респонденти 10 класів відповіли, що завжди брали участь – 36,84%.  Їх підтримали 85,71% респондентів восьмикласників; беруть участь тільки тоді, коли мають на це час 10,53% учнів 10 класу і 14,29% учнів 8 класу.

Проаналізувавши відповіді запитань щодо дбалої та цікавої організації учителями екскурсій, змагань та інше ми бачимо, що це проходить на достатньо високому рівні. 68,42% десятикласників відповіли, що усі загалом дбають і досить успішно. Такої ж думки дотримуються і восьмикласники. Це 100%. І 100% учителів згідні із попередніми учасниками опитування.

. На запитання «Щороку відбуваються позашкільні публічні заходи – олімпіади, конкурси, виставки, змагання тощо. Чи коли-небудь школа скеровувала Тебе або Твій витвір (науковий, технічний, літературний, мистецький) для участі в таких заходах?» 42,11% десятикласників, і 71,43% восьмикласники відповіли,  що

їм було цікаво на спортивних змаганнях, 26,32% – 10 кл. і  42,86% 8 кл - на предметних олімпіадах, конкурсах та турнірах, 10,53% учнів 10 кл. і 28,57% учнів 8 класу - на літературних конкурсах та мистецьких виставках.

Десятикласникам було запропоновано запитання “Чи достатньо Вам знань, отриманих у школі, для успішного вступу у вищий навчальний заклад?” Достатнім рівнем знань вважають 73,68% - респондентів, 5,26% - важко відповісти, але 15,79% вважають, що їм цього не достатньо.

На питання “Чи займаєтеся Ви додатково для успішного проходження зовнішнього незалежного оцінювання” 47,37% десятикласників відповіло, що займається самостійно (використовує матеріали та лекції з Інтернету та бібліотеки),  5,26% займається із кількома репетиторами, 47,37% учні відповіло, що додатково не займаються.

На запитання учителям “Як ви забезпечуєте дотримання учнями принципів академічної доброчесності”, відповіді були такі: 88,89% найбільше респондентів вчителів відповіли, що наполягає на самостійному виконанні завдань; 61,11% пропонують проблемні творчі завдання, які неможливо списати; 38,89% неупереджено (на підставі чітких критеріїв) оцінюю результати навчання учнів;  33,33%  не допускають протекціонізму та шахрайства під час проведення олімпіад та конкурсів, 33,33% навчають школярів покликатися на використані джерела, вказувати праці та авторів; 44,44% власним прикладом демонструю дотримання норм законодавства України про авторське право; 16,67% вимагають зазначати авторство своїх робіт (малюнків, презентацій, відео тощо).

На запитання батькам, щодо забезпечення дотримання вашої дитини та іншими учнями принципів академічної обдарованості, відповіді були такі: 66,67%  вимагають самостійно виконувати завдання, відхиляють списані роботи ; 19,05  пропонують завдання, які унеможливлюють списування; 47,62% за правилами проводять конкурси і олімпіади, на яких справедливо оцінюють результати; 9,52% неупереджено оцінюють результати навчання учнів; 47,62% привчають учнів робити необхідні покликання на інформаційні джерела, вказувати автора і назву роботи;  4,76% важко відповісти.

90,48% батьків вважають, що педагоги дбайливо ставляться до організації позаурочних заходів (експедиції, екскурсії, подорожі, змагання).

57,14% батьків відповіли, що більша частина з них у кожному класі є активними учасниками виховних заходів. 33,33% вважають, що найчастіше задіяні батьківські комітети.

Четвертокласникам було запропоноване таке питання “Чи сподобалися Тобі екскурсії (музеї, вулицями, рідним краєм), на які клас вирушав минулого навчального року?” Відповідь була такою: 100% - звісно, це дуже цікаво.

Учні 4-х класів охоче брали участь і відзначали державні та релігійні свята (День знань, Шевченківські дні, наближення Різдва або Великодня). Це підтвердило  90,91 % учнів.

   На запитання “Якими послугами шкільної бібліотеки ви користувалися?” отримали ряд відповідей: для отримання підручників -  79,47% десятикласників; 100%  восьмикласників та 9,09% четвертокласників;

брали книги для читання –42,11% – учні 10 класу, 85,71% - учні 8-х класів та 54,55% - учні 4-х класів; працювали в читальному залі 27,27% четвертокласників.

Усі четвертокласники й восьмикласники, а це 100%  одностайно виконують домашні творчі роботи (твір-роздум, есе, тощо) тільки самостійно, висловлюють власні думки.

Дещо інші думки у десятикласників. Більшість із них також виконують самостійно, а це – 57,89% учнів. Є й здобувачі освіти, які списують твори, знайдені в інтернеті – 15,79% респондентів. 26,32% це залежить від того, скільки маю часу та з якого предмета.

На запитання “Якою мірою школа задовольняє твої пізнавальні та/або розвиткові інтереси у позаурочний час?” учні 10-х класів мали можливість обрати декілька відповідей. 52,63% вказали, що тренуються у шкільний спортивній секції/спортивному гуртку; 15,79%  участь у художній самодіяльності (хореографічний, вокальний, інструментальний, хоровий гуртки);   проте  є й такі, а це 21,05% яких не відвідують жодних шкільних гуртків, оскільки у них є інші інтереси. Майже  подібне  запитання  було  запропоноване  восьмикласникам:  найбільша кількість 28% відвідує заняття у спортивних секціях.

Дещо менше, а це 10,53% інтелектуальні змагання (вікторини, брейн- ринги тощо). Поряд із попередніми відповідями можна відмітити й учнів, які беруть участь в учнівських виставах, концертах, а це – 10,53% респондентів. На жаль, є достатньо велика кількість здобувачів освіти, а це – 21,05%, яких не цікавить жоден з шкільних гуртків.

Проаналізувавши запитання восьмикласникам щодо участі у шкільних публічних заходах - олімпіадах, конкурсах, виставках, змаганнях тощо та скерування їх або їх витвір для участі у таких заходах (науковому, технічному, літературному, мистецькому) - відповіді були різноманітними:

на спортивні змагання – 71,43%;  на предметні олімпіади, конкурси, турніри – 42,86%; на літературних конкурсах, мистецьких виставках – 28,57%.

На запитання “Які форми ви найактивніше використовуєте у роботі з батьками?” Відповіді учителів були наступними: індивідуальні зустрічі з батьками – 72,22%, батьківські збори – 72,22%, з вивчення думки батьків шляхом тестування, анкетування – 72,22%, запрошення батьків на уроки – 27,78%, батьківські лекторії та тренінги – 27,78%, залучення до організації та супроводу туристичних походів, екскурсій, змагань – 27,78%, ділове листування (записи в щоденнику, листи, в тому числі е-поштою) – 22,22%, скерування за консультацією до шкільного психолога – 5,56%.

Щодо організації спільних заходів із іншими освітніми установами або ГО учителі - респонденти відповіли, що такі заходи періодично проводяться. Про це свідчить 94,44% відповіді і 5,56% – важко відповісти.

Батьківська спільнота закладу часто бере участь у ініціюванні та допомозі організації закладів. Відповівши на запитання як це проходить - учителі вважають: ініціюють та допомагають організувати окремі виховні справи – 44,44%, частково беруть на себе фінансування та матеріальне забезпечення – 11,11%; є безпосередніми учасниками виховних справ, участь у яких брали їхні діти – 77,78% .

Батьки відповіли , що вони 47,62% ініціювали окремі виховні справи, 57,14% долучилися до виховних справ, безпосередніми учасниками яких були їх діти, 4,76% взяли на себе фінансування заходів, 19,05% вважають, що педагоги не зверталися за допомогою до них.

Дослідження освітнього простору з питань культуротворчості показали, що у навчальному закладі створені достатньо сприятливі умови для розвивального та мотивуючого навчання.

Педагогічні працівники достатньо зацікавлені у використанні інноваційних технологій. Цьому сприяє частково програма Нової української школи та непогане оснащення технічними засобами (проектори, ноутбуки, мультиборди, мультимедійні дошки тощо.) На уроках переважна більшість учителів вдало практикують роботу: на узагальнення – 83,33%,  на аналіз і порівняння – 61,11%; на оцінювання – 100%; у парах, тріадах – 55,56%; проєкти – 27,78%; творчі роботи – 55,56%. А форма дебатів, дискусій на заняттях та в позаурочних заходах виховує такі риси як: вміння приймати рішення, відстоювати свою точку зору, вільно висловлювати думку, критично мислити, оцінювати, співставляти, робити висновки.

Здебільшого учні активні у проведенні екскурсій, подорожей, концертів, ярмарків, спортивних та мистецьких заходів. У школі працює бібліотека. Але рівень користувачів (учнів) послугами бібліотеки явно знизився завдяки використанню інтернету.

Учні школи здобувають призові місця на предметних олімпіадах та творчих конкурсах:  у районі – 2 - перших, 2 – других та 6 – третіх.

Міжнародний конкурс мовно – літературний конкурс імені Тараса Шевченка – 1- ІІ місце,  дитячо-юнацький фестивал мистецтв  «Сурми звитяги» 2 (І і ІІІ місце), «Різдвяні канікули» 1(ІІ місце), волейбол 1(ІІ місце) і 2(ІІІ місця), ІІІ місце у І етапі Всеукраїнської дитячо-юнацьої  військово-патріотичної гри «Джура» («Сокіл») рій «Козаки»(старша вікова група)

2.6.Відкритий освітній простір

Ключове питання: Якою мірою учасники навчально - виховного процесу залучені до громадської діяльності, є відкриті до партнерства і позитивно налаштовані до інклюзивної форми навчання.

Теза: у школі станом на сьогодні склалося загалом позитивне ставлення  

дітей з особливими потребами. Учасники освітнього процесу частково залучені до громадської діяльності та життя місцевої громади.

Відкритим простір визнали: десятикласники – 10,53%, восьмикласники – 100%, четвертокласники – 27,27%, батьки – 61,90%, вчителі – 83,33%.

Аргументи і факти:

За результатами анкетування більшість респондентів, відповіді яких дозволяють стверджувати, що простір навчального закладу є відкритим для обміну інформацією, установлення сталих зав’язків “школа - сім'я”, “школа - влада”, “школа - ОТГ”, а також до співіснування з учасниками інклюзивної форми навчання.

За результатами дослідження освітнього середовища виховний простір є майже повністю відкритим; створені нормальні умови для навчання дітей з особливими потребами.

На запитання “Як учні ставляться до школярів з особливими освітніми потребами” учні 10-х класів відповіли, що так само як і до інших школярів – 52,63%, восьмикласників - 100%, четвертокласники – 100%; із зацікавленістю і бажанням спілкуються    36,84% респондентів – десятикласників.

Опрацювавши запитання щодо підтримки школи у спілкуванні з школярами іноземних шкіл 26,32% учнів 10-х класів та 71,43% - 8-х класів відповіли, що неодноразово спілкувалися; 10,53% десятикласників та 28,57%  восьмикласників - якісь контакти є, іноді з особистих причин.

Четвертокласникам було запропоноване запитання “Чи траплялася нагода поспілкуватися у школі з дітьми з інших шкіл?” Вони відповіли таким чином: 100%- у школі іноді влаштовують спільні події (наприклад, святкування чи екскурсії).

Щодо спілкування з учнями ВПО учасники е-опитування є такі результати:  57,89% - десятикласники відповіли - “часто спілкуються, як у школі так і поза її межами”. Їх підтримали  14,29% восьмикласників, 52,38% батьків та 22,22% - учителів; 31,58% учнів 10-х класів - “нейтральне, спілкуються так, як між собою”; з ними згідні 85,71% - 8-х класів, батьків 23,81% та 77,78% учителів.

Більшість учнів 8-х класів вважають, що їх батьки довіряють більшості учителям. Це - 100% респондентів. Такої ж думки і учителі – 100% опитаних.

Учительська спільнота та здобувачі освіти досить часто спілкуються з активістами громадських організацій, волонтерами, захисниками Батьківщини. Це можна побачити з відповідей: 71,43% батьків та 88,89% учителів - “Так навіть частіше, ніж до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну”.

У школі немає дискримінації учасників освітнього процесу за етнічною, релігійною, статевою ознаками – 100% батьки, 100% вчителі.

Школа відкрита для спілкування з громадськістю. Заклад тісно співпрацює, організовуючи спільні заходи із сільською бібліотеки, відділом культури молоді і спорту Бібрської ТГ.

Частими є зустрічі з волонтерами, ветеранами АТО, представниками територіальної оборони. Школа підтримує зв’язок і надає допомогу тимчасово переселеним. Підтримуються сталі відносини із спільнотами інших навчальних закладів ТГ.

На х педагоги з учнями і батьками організовували домашню випічку та інші продукти, окопні свічки для воїнів ЗСУ. Юні волонтери зібрали за навчальний рік понад 50000 гривень на допомогу Захисникам України. Проводяться спортивні турніри, змагання, ігри, наприклад, «Джура» патріотичні виступи. Тісно співпрацює заклад з церковною спільнотою.

Шкільний інформаційний простір діє для формування громадської думки. За даними анкетування більшість учителів можуть висловити свою думку на педраді, на нараді при директорові, заступнику директора, а також у соціальних мережах.

ВИСНОВКИ

Аналіз дослідження якості освітнього середовища, яке проводилося в рамках заходів, передбачених програмою спецкурсу “Організація опитувань у закладах загальної середньої освіти з використанням анкет у е-форматі”, у Свірзькому ліцеї показав відсутність суттєвих розбіжностей між цілями виховання, які встановлені освітнім законодавством та рекомендованими МОН України, методичними документами й завданнями шкільної виховної програми, що їх обрав заклад. Однак шкільній спільноті ще слід докласти зусиль до формування таких виховних якостей, як активна громадянська позиція, ініціативність, лідерські здібності, критичне мислення.

Узагальнені показники анкетування дають змогу зробити висновок, що у школі склався достатньо сприятливий простір, у якому гарантується повноцінна безпека життєдіяльності учнів, і є комфортними матеріальні та організаційні умови виховного процесу. Здобувачі освіти почуваються у стінах рідної школи фізично (у приміщенні чисто, тепло, їжа смачна) і психологічно (відсутність булінгу, педагогічна доброзичливість, підтримка дорослих і однолітків) захищеними.

Освітнє середовище сповнене довіри. Повністю відсутня дискримінація за релігійними, статевими, етнічними ознаками. У закладі дотримуються таких моральних норм: справедливості, толерантності, взаєморозуміння та партнерство між усіма учасниками освітнього процесу. Школярі мають право на особисту думку, уподобання, право на помилку, а також упевненість у тому, що їх не осудять, не покарають, а допоможуть виправити хиби та вирішити шкільні й особисті життєві проблеми.

Анкетування дало можливість вважати освітнє середовище як виховний простір демократичним, де є гарантовано право участі кожного в житті спільноти, право висловлювати свою думку, ініціювати творчі ідеї. У школі не цькують  і  не  карають  за  критичні  висловлювання,  не  висміюють інакомислячих”. Учні визначаються повноправними носіями прав та обов’язків (з урахуванням віку) нарівні з педагогами, батьками й беруть активну участь в обговоренні та вирішенні проблем шкільного життя на педрадах, на радах при директорові, зборах шкільних колективів тощо.

Освітній простір є достатньо патріотичним, орієнтованим на формування ідентичності політичного українця, спілкування в закладі ведеться виключно українською мовою: про це свідчать відповіді респондентів.  Шанобливе ставлення до державних символів, звитяжців визвольної боротьби за незалежність, духовних провідників нації. Тематика виховних заходів промовисто свідчить про активну громадянську позицію, патріотичний дух учасників освітнього процесу. Учні почуваються господарями рідної землі: беруть участь у різноманітних акціях та проєктах щодо озеленення та благоустрою довкілля, доглядають могили воїнів УПА та новітніх героїв, меморіальні пам’ятки, турботливо ставлять до культури і природи. У навчальному закладі є всі можливості вільно творити власну ідентичність.

Виховне середовище освітнього закладу як показало дослідження, є частково розвивальним, мотивуючим до навчання. Більшість педагогів використовують активні та інтерактивні методи навчання: практикують роботу у групах, у парах, командою. На уроках та позаурочних заняттях організовують дискусії, пишуть творчі роботи, працюють над проєктами. У школі є інтернет, комп’ютерний клас. Усі учасники освітнього процесу мають вільний доступ до технічних засобів навчання. ктивно у закладі працює вокальний та патріотичий гуртки, проводяться олімпіади, турніри, змагання: спільно, на засадах партнерства педагоги, учні, батьки, громадськість планують й організовують подорожі, екскурсії.

Школа достатньо забезпечує розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів виховного процесу.

 Добре налагоджене спілкування зі сім’ями внутрішньо переміщених осіб, з органами громадського самоврядування. Керівництво ліцею майже завжди реагує на ініціативу батьків, громадських активістів, влади. Вона¸ враховуючи потреби та інтереси учнів разом з учителями, класними керівниками, соціальним педагогом, створює сприятливі та комунікативні умови для виховного процесу.

Є часткові недоопрацювання у створенні безпечного, захищеного освітнього процесу:

• Учні не часто користуються послугами шкільної бібліотеки (особливо старшокласники), здебільшого лише для отримання підручників.
• В освітньому середовищі має місце недостатній зв'язок школи з лідерами громадськості та владою.
• Іноді шкільна спільнота не дотримується правил здорового способу життя: трапляються випадки тютюнопаління.
• Серед старшокласників невеликий відсоток респондентів заявили, про лихослів’я.
• Трапляється що учні обманюють педагогів.

      В цілому ж оцінювачі стану освітнього середовища у закладі вважають, що умови, в яких здійснюється навчально-виховний процес, відповідають характеристикам, визначеним Стратегією розвитку освіти Львівщини. А саме: освітнє середовище є безпечне, сповнене довіри, демократичне, патріотичне, культуротворче та відкрите. Виявлені ж недоліки, проблеми в навчально-виховному процесі будуть долатися спільними зусиллями учасників освітнього простору.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Організувати представлення шкільній спільноті та громадськості результати проведеного 2025 року дослідження якості виховного простору та забезпечити їх обговорення. (До 30.05. 2025р.)
2. Організувати зустріч та обговорення за круглим столом педагогів, батьків та учнівської ради самоврядування  стосовно дотримання у школі норм Конвенції про права дитини, шкільного статуту та трудового договору, інших документів, що регламентують відносини між учасниками освітнього процесу, академічні свободи педагогічних працівників, участь батьків у виховному процесі. (Серпень 2025р.)
3. На основі результатів цього дослідження визначити актуальні для шкільної спільноти проблеми організації виховного простору школи та публічно обговорити шляхи їх подолання. (Травень-червень 2025р.)
4. Не допускати порушення демократичних принципів формування органів учнівського самоврядування школи, налагодити навчання новообраних членів цих органів. (Упродовж навчального року)
5. Забезпечити інформаційну відкритість школи як інституції. Посилити умови для роботи шкільних засобів інформації. (Упродовж навчального року)
6. Систематично інформувати учасників освітнього процесу про співпрацю школи з громадськими організаціями. (Упродовж навчального року)
7. Підтримати розгортання у школі волонтерського руху. Працювати над

створенням нових цікавих проєктів у цьому напрямку. (Упродовж навчального року)